Френсіс Форд Коппола

Френсіс Форд Коппола (народився 7 квітня 1939) — американський кінорежисер. Він широко відомий як один із найвідоміших і найвпливовіших режисерів Голлівуду. Він втілив групу кінематографістів, відому як Новий Голлівуд, до якої входили Джордж Лукас, Мартін Скорсезе, Роберт Альтман, Вуді Аллен і Вільям Фрідкін, які з’явилися на початку 1970-х років з нетрадиційними ідеями, які кинули виклик сучасному кіновиробництву. Він був співавтором сценарію фільму «Паттон», який отримав премію «Оскар» у 1970 році. Його режисерська слава зросла з виходом фільму «Хрещений батько» у 1972 році. Цей фільм зробив революцію у створенні фільмів у гангстерському жанрі, отримавши загальні лаври як від критиків, так і від публіки. Згодом фільм отримав три премії «Оскар», у тому числі другу, яку він виграв за найкращий адаптований сценарій, і зіграв важливу роль у зміцненні його позицій як одного з видатних американських кінорежисерів. Коппола слідував за ним з не менш успішним продовженням «Хрещений батько, частина 2», яке стало першим в історії продовженням, яке виграло премію «Оскар» за найкращий фільм. Фільм отримав ще більше оцінок, ніж його попередник, і отримав три нагороди «Оскар» — за найкращий адаптований сценарій, найкращу режисуру та найкращий фільм. Того ж року вийшла «Розмова», режисером, продюсером і сценаристом якої він був. У 1974 році фільм отримав «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі. Його наступним режисерським проектом став «Апокаліпсис сьогодні» в 1979 році, і він був настільки ж сумно відомий своєю тривалою та складною постановкою, як і критики за його яскраве та яскраве зображення війни у ​​В’єтнамі. Він отримав другу «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі 1979 року. Хоча деякі проекти Копполи в 1980-х і на початку 1990-х років були оцінені критиками, пізніші роботи Копполи не досягли такого ж рівня критичного та комерційного успіху, як його фільми 70-х років.