Джеймс Каан

Джеймс Едмунд Каан (26 березня 1940 — 6 липня 2022) — американський актор, номінований на кілька нагород, у тому числі чотири «Золоті глобуси», «Еммі» та «Оскар». У 1978 році Каан отримав зірку кіно на Голлівудській алеї слави. Після ранніх ролей у фільмах Говарда Гокса «Ельдорадо» (1966), «Зворотний відлік» Роберта Олтмана (1967) та «Люди дощу» (1969) Френсіса Форда Копполи він став відомим, виконавши свою знакову роль Сонні Корлеоне у фільмі «Хрещений батько» (1972), за яку він був номінований на «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану та «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль другого плану. Він повторив роль Сонні Корлеоне у Хрещеному батькові, частина II (1974) з епізодичною появою в кінці. Каан зіграв значні ролі в таких фільмах, як «Пісня Браяна» (1971), «Свобода Попелюшки» (1973), «Гравець» (1974), «Роллербол» (1975), «Занадто далекий міст» (1977) і «Приходить вершник» Алана Дж. Пакули (1978). Він спорадично працював у кіно з 1980-х років, з його помітними виступами, включаючи ролі у фільмах «Злодій» (1981), «Сади каменю» (1987), «Мізері» (1990), «Дік Трейсі» (1990), «Пляшкова ракета» (1996), «Двіри» (2000), «Догвіль» (2003) та «Ельф» (2003).